Історія бібліотеки

Мурафа!  Вона чарує мальовничою природою, гаями і лісами, квітучими садами і неозорими полями . Вона гарна і у весняних ранках, і в сонячні літні дні, коли іскриться золотом пшениця, і в осінню пору коли щедро віддає людям всі свої дари земля. Мурафа славна своєю історією, яка бере початок у сивій давнині. Кожне покоління  залишало про себе згадку в пам’ятках історії та архітектури , на сторінках літописів і в народній творчості . Залишає добрий слід про себе в житті краю і робота Мурафської сільської бібліотеки

Бібліотека – це не просто приміщення, де зберігаються книги. Це особливий простір з особливою енергетикою, настроєм, затишком. «Бібліотека – це скарбниця всіх багатств людського духу», - писав Г. Лейбніц. Книги… Безцінні перлини мудрості, невичерпне джерело знань і досвіду, надбаних суспільством протягом століть. Рівними рядками вони стоять на поличках в урочистості очікування… Очікування зустрічі зі своїм Читачем. До книги, як і до Бога, кожен іде своїм шляхом. Цей шлях може бути довгим і тернистим, але головне, щоб бажання знайти, йти ним не згасло. Близько століття гостинно зустрічає своїх відвідувачів сільська книгозбірня . Історія створення бібліотеки в селі  Мурафа сягає у далекі 30-ті роки . За свідченнями очевидців в селі почали організовувати роботу хати- читальні . Кімната була простора, досить сонячна, спереду вікна розміщені до подвір'я, якраз до сходу сонця. Стелажів для книг на той час не було, та й самих книг було надто мало. Книги були розкладені на звичайному довгому столі. На другому столі розміщувалися газети. Ця хата-читальня в тяжкий час була тим місцем, куди сходилась молодь. Хто вмів читати - читав вголос книжку або газету для інших. І приходили й дорослі люди послухати . На той час в селі не було ні радіо ні електричного освітлення. Все це появилось набагато пізніше. От і відігравала хата-читальня свою важливу функцію по інформуванню населення. Тут навчались грамоти дорослі і діти , читали художню літературу .Фонд бібліотеки на той час складав понад 120  книг, брошур, газет, журналів .Були тут і твори класиків української літератури: Т.Шевченка, Б.Грінченка, М.Кропивницького, М Старицького, Л.Українки та інші. В роки Великої Вітчизняної війни роботу бібліотеки було призупинено , проте відразу після війни почалася робота по відродженню бібліотеки , вона розміщувалася в будинку біля центру,  старе  приміщення контори громадського харчування, активно велась відбудова приміщення ,організовувався збір книг у населення. На жаль точних даних про відкриття бібліотеки не знайдено, інвентарний опис надходження книжкового фонду розпочинається в 1949 році,тож ця дата і вважається днем народження Мурафської бібліотеки . За період існування бібліотеки тут пройшли свій трудовий шлях багато працівників. Одні в холоді та тісноті стояли біля її колиски, другі відновлювали її роботу і по книжці збирали книжковий фонд після Великої Вітчизняної війни .Як згадують старожили в бібліотеці на той час працювала бібліотекарем Кривошеєва Соня . Саме вона була фундатором бібліотечної справи в селі, завдяки її щоденній творчій праці, бібліотека стала справжнім соціально – культурним центром життя. Книжковий фонд складав приблизно 1000промірників ,  бібліотека обслуговувала понад 300 читачів , для них в той період проводились голосні читання, організовувались книжкові виставки ,оформлялися бібліотечні  плакати .

  На початку 60-тих років на посаду завідуючої було призначено Чепик Ганну Дмитрівну . Зовсім юною ,після закінчення навчання прийшла вона працювати у сільський культурно-освітній заклад . Наполегливою працею ,високим професіоналізмом швидко здобула заслужене визнання не тільки серед читачів бібліотеки,а й серед усіх жителів села. Саме в ці роки для розвитку бібліотеки формувалися основи інформаційної культури. Докладалось максимум зусиль, щоб зацікавити читача книгою, викликати в нього інтерес до читання, заохотити його до здобуття та поповнення нових знань. Саме небайдужість до своєї справи, любов до професії, вміння знаходити спільну мову з людьми різного віку допомогло її  зробити бібліотеку одну з передових на той час. В той період основною метою бібліотекаря було сприяти допомозі навчально – виховного процесу, за допомогою книги виховувала в читачів глибоку відповідальність, формувала в них потреби саморозвитку і самовдосконалення .

     1974 рік стає знаменним для сільської бібліотеки. Бібліотека «переїжджає» із старого приміщення в новий, щойно збудований, сільський Будинок культури. Нове приміщення для бібліотеки, загальною площею двісті шість квадратних метрів, знаходиться на другому поверсі: це дві кімнати, в яких на стелажах комфортно розташувалися книги для дітей і старшокласників; книги для дорослих та спеціалістів сільського господарства, а також просторий читальний зал,абонемент та вільний доступ до книжкового фонду ,а він значно зріс і становив уже близько 10000 примірників книг ,для цього були використані різноманітні джерела його поповнення: книга-почтою, Союздрук, бібколектор, книжковий магазин. В практику роботи бібліотеки впроваджуються різноманітні за змістом форми пропаганди книги :усні журнали , перегляди літератури, бібліографічні огляди. Бібліотека села проводила спільну роботу по організації змістовного дозвілля ,  проводились зустрічі з працівниками сільського господарства, медицини, освіти. Всі ці роки бібліотека відгукувалася на злободенні події в політичному житті країни, велике місце займала інформаційна робота серед населення.   В 1979 році було проведено централізацію бібліотек , після цього сільська книгозбірня змінює статус і стає бібліотекою –філією №16 Шаргородської ЦБС . Естетично оформлені стенди, книжкові виставки в бібліотеці привертали увагу відвідувачів , кількість яких постійно зростала , поступово збільшувався і книжковий фонд, бібліотека отримувала до 200 книг при поступленні із комплектування. Незмінним її керівником аж до виходу на заслужений відпочинок (2006році) була Чепик Ганна Дмитрівна –творчий працівник та вмілий організатор бібліотечної справи.      Посаду завідуючої бібліотеки із  2006 року обіймає Кривошея Оксана Василівна . Робота Мурафської бібліотеки завжди спрямована на створення затишної атмосфери, де прислухаються до думок різних вікових та соціальних груп громади села. Бібліотека -  це своєрідний центр , який сприяє підвищеню рівня освідченості людей та їхній поінформованості  що стосується усіх сфер життя,вона є  доступною та безкоштовною установою як для дітей,дорослого населення так і для інвалідів та літніх людей. На даний період ми обслуговуємо понад 600 читачів , із них 325 дітей .Обслуговуємо користувачів не тільки в бібліотеці а й надаємо і таку послугу як обслуговування користувача за місцем виробничої діяльності,або відвідування на дому. Сьогодні бібліотека стала не лише тим місцем де можна взяти і прочитати книгу , а і відпочити,  подивитись ту чи іншу передачу, фільм по телевізору,    скористатись комп’ютером, мережою Інтернет. Поєднуючи традиційні та нетрадиційні форми роботи діяльність бібліотеки спрямована на задоволення запитів читачів на книгу та інформацію, підвищення ролі книги в житті людини. На сучасному етапі бібліотека є центром інформації, інформаційні потреби жителів села зосереджуються навколо питань пов’язаних з повсякденним життям, організацією побуту, проблемами працевлаштування, соціального , правового захисту. Для задоволення цих запитів в бібліотеці діє інформаційний центр “Влада.Бібліотека. Інформація”, робота якого спрямована на підвищення рівня інформованості населення щодо діяльності органів місцевої влади та місцевого самоврядування.

   Велику увагу приділяємо краєзнавчій роботі ,ґрунтовному вивченню та висвітленню історії рідного краю,відродженню його кращих традицій. Так у бібліотеці створено народознавчий куточок “З бабусиної скрині”, в експозиції представлено старовиний чоловічий та жіночий одяг,рушники,хустки,віночки ,стрічки, капелюхи,побутовий посуд , миски ,глечики,а також станок для плетіння раднин, радна, праски ,плетені кошики та інше. Оформлено книжкову виставку “Благословена земля моя” .Бібліотека приймала участь в обласному конкурсі “Світло Провінції” в номінації “Історію пишемо самі ! Бібліотекака територія краєзнавства” і за зайняте переможне місце було нагороджено грамотою Управління культури та туризму Вінницької обласної держадміністрації. Бібліотека неодноразово займала призові місця так у 2010 році бібліотека зайняла 3 місце в номінації  “ Краща бібліотека 2010року”,за змістовну роботу з популяризації української та світової літератури ,покращення матеріальної бази закладу, в 2012 році зайняла 2 місце серед бібліотечних установ району в номінації  “Краща бібліотека -2012 року”, за змістовну роботу по відродженню і розвитку української національної культури та забезпечення діяльності закладу  за перемогу в цих конкурсах було виділено кошти на які було придбано телевізор, ксерокс та книги .  Сьогодні  в бібліотеці створені комфортні умови для читачів. Так у грудні 2014року  сільською радою було замінено старі вікна на пластикові, а в 2015році було зроблено косметичний ремонт. Для втілення в життя  творчих задумів, розширення переліку інформаційно-бібліотечних послуг та підвищення якості роботи було найдено спонсора  це політичне об’єднання “САМОПОМІЧ” , яке змогло  надати і встановити обладнання для підключення бібліотеки до мережі Інтернет. В бібліотеці є телевізор ,ксерокс ,дівіді , комп’ютер .

Сьогодні бібліотека - це культурний центр села, берегиня звичаїв та традицій рідного краю, місце де люди можуть знайти потрібну інформацію. Книгозбірня завжди зберігає свої найкращі риси і традиції, прагне донести до читача здобутки вітчизняної та світової культури втілені в друкованому слові. Виховання любові, бережного ставлення до книги стала основною метою діяльності бібліотеки. Поєднуючи традиції та інноваційні форми роботи бібліотекар постійно намагається заохочувати селян до читання,сприяти розвитку у них природних здібностей,нахилів ,творчого мислення, формувати свідому громадянську позицію ,розвивати навики пошуку та використання інформації. Кожна подія в країні,області у селі,неодмінно знаходить відгук у роботі бібліотеки. Щоб залишитися цікавими, привабливими і потрібними для користувачів бібліотека намагається йти в ногу  з часом,перш за все невідставати у технічному оснащенні та запровадженні новітніх технологій,вдаватися до найрізноманітніших популяризаційних заходів. Тому діти,вчителі,студенти ,жителі села звертаються сюди, знаючи що отримають потрібну інформацію.

 Результатом цієї роботи є  зміцнення репутації бібліотеки, підвищення ролі бібліотеки у житті села, поліпшення зв’язків із громадськими організаціями та учбовими закладами, підвищення читацької активності.